Рогізно (Самбірський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рогізно
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Бісковицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA46080010270088359
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 8 травня 1352
Населення 605
Площа 0,935 км²
Густота населення 647,06 осіб/км²
Поштовий індекс 81421
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°37′45″ пн. ш. 23°03′49″ сх. д. / 49.62917° пн. ш. 23.06361° сх. д. / 49.62917; 23.06361Координати: 49°37′45″ пн. ш. 23°03′49″ сх. д. / 49.62917° пн. ш. 23.06361° сх. д. / 49.62917; 23.06361
Середня висота
над рівнем моря
289 м
Водойми р. Болозівка
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Самбір
Відстань до
залізничної станції
22 км
Місцева влада
Адреса ради 81421, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Верхівці
Карта
Рогізно. Карта розташування: Україна
Рогізно
Рогізно
Рогізно. Карта розташування: Львівська область
Рогізно
Рогізно
Мапа
Мапа

Рогізно — село в Бісковицькій сільській громаді Самбірського району Львівської області України. Населення становить 605 осіб.

Відомості про існування села сягають епохи князя Лева Даниловича, коли він надав його (разом із селом Ритеровичі) у володіння роду Дробишів.[1]

Перша згадка про Рогізно є у грамоті Оти Пілецького від 8 травня 1352 р. як про село Перемишльської волості.[2]

Рогізно складається з трьох частин. Головна частина села називається просто Село, південна частина (тягнеться від центру села до річки Болозівки) — Родзина, тобто родина (до війни заселена переважно поляками) і західна частина — Кольонія (до війни тут жили німецькі колоністи). Неподалік горішнього (північного) кінця села в лісі розташована гора, за назвою Біла гора. Колись з-під неї витікав струмок з ропою (насичений соляний розчин). Місцеві мешканці використовували його для своїх господарських потреб[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Купчинський О. Акти і документи галицько-волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть. Дослідження, тексти. Львів: Наукове товариство імені Шевченка у Львові, 2004, — С. 832—834
  2. Олег Купчинський. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV — першої половини XV ст. — с. 341—342.
  3. Юнко М. М. Топоніми Самбірщини як пам’ятки історико-культурної спадщини Прикарпаття. ВІСНИК Львівського інституту економіки і туризму (8/2013). Архів оригіналу за 3 липня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]